Лисенко анна володимирівна




ИмеЛисенко анна володимирівна
страница1/3
О В Кульбабська
Дата на преобразуване27.01.2013
Размер337.3 Kb.
ТипДокументация
източникhttp://www.pa.kr.ua/science/autoreferat_lysenko.rtf
  1   2   3
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА


На правах рукопису


ЛИСЕНКО АННА ВОЛОДИМИРІВНА


УДК 811.161.2


ойконімія Полтавської області


10.02.01 – українська мова


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук


Чернівці – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Лучик Василь Вікторович,

Національний університет

Києво-Могилянська академія”,

завідувач кафедри загального

і словянського мовознавства.


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Бучко Дмитро Григорович,

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка,

завідувач кафедри української мови

і загального мовознавства;


кандидат філологічних наук, доцент

Редьква Ярослав Петрович,

Чернівецький національний

університет імені Юрія Федьковича,

доцент кафедри історії та культури

української мови.


Захист відбудеться „14” червня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.07 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58 012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, корпус 5, ауд. № 230.


Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58 012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.


Автореферат розіслано „____” травня 2007 року.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В. Кульбабська


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Важливість вивчення топонімійного матеріалу полягає в можливості розв’язання багатьох мовознавчих питань, що стосуються переважно історії становлення слова, з’ясування характеру мовної взаємодії народів. Ойконіми несуть інформацію про особливості виникнення населених пунктів, про їхніх мешканців, про фізико-географічні та геолого-кліматичні умови місцевості, на території якої ці поселення розташовані, про специфіку культурних і політичних зв’язків між сусідніми й віддаленими країнами, і отже, є важливими джерелами історії, географії, етнографії, народознавства, археології та інших немовознавчих наук.

Одним із важливих завдань сучасного мовознавства є комплексне дослідження регіональних ойконімійних систем, що дає змогу ґрунтовно і всебічно розкрити закономірності формування та розвитку назв поселень певної території як системи, показати тісний зв’язок їх з історією мови й життям її носіїв. Отримані дані є неоціненним, часто єдиним матеріалом для широких узагальнювальних праць як у сфері ономастики, так і в мовознавстві загалом, адже ойконіми дуже часто виявляють давно забуту лексику, особливі, подекуди втрачені в апелятивах фонетичні, граматичні та словотвірні явища. Тому в останні роки наукове зацікавлення регіональними ойконімними системами значно зросло. Так, в Україні з’явилися монографічні дослідження, присвячені ойконімії Буковини (Ю.О. Карпенко), Львівщини (Є.М.Черняхівська), Дніпро-Бузького межиріччя (В.В. Лобода), південно-східної Одещини (Ю.О. Карпенко), Закарпаття (К.Й. Галас), північного Приазовя (Є.С. Отін), Покуття (Д.Г. Бучко), Прикарпаття (М.М. Габорак), карпатським і прикарпатським назвам населених пунктів (М.Л. Худаш, М.О. Демчук 1991, Худаш 1995, 2004), Рівненщини (Я. Пура) південно-західного Поділля (М.М.Торчинський), Волині (В.П. Шульгач), Опілля (В.В. Котович), північної Хмельниччини (Н.М. Герета), Черкащини (І.С. Гонца), Сумщини (О.В. Іваненко), ойконімії руських поселень Речі Посполитої XVIXVIII ст. (Т. Плюскота). Проте в цілому стан вивчення українських ойконімів недостатній, у зв’язку з чим розгляд ойконімів є виправданим з позицій історичного та географічного підходів й актуальним з лінгвістичного погляду.

Обраний регіон і напрям дослідження зумовлений тим підходом, який реалізує відділ ономастики й термінології Інституту української мови НАН України. Для зручності суцільного дослідження ойконімії України цим відділом було затверджено програму вивчення назв населених пунктів за областями, згідно з сучасним адміністративно-територіальним поділом. Саме тому науковою координаційною радою тему було затверджено в такому формулюванні: „Ойконімія Полтавської області”.

Відсутність комплексного вивчення назв поселень такої історико-географічної території, як Полтавщина, що ґрунтувалось би на синхронно-діахронному вивченні ойконімійної системи, спричиняє також необхідність описати динаміку ойконімного процесу в обраному регіоні у зв’язку з історією заселення краю. Але таке завдання ми ставимо на перспективу.

Отже, актуальність теми визначається як значенням і обсягом лінгвістичної інформації, яку несуть у собі назви поселень і яка нерідко втрачена в системі інших розрядів слів, так і необхідністю здійснити науковий аналіз ойконімії краю у процесі її розвитку та функціонування, окреслити місце досліджуваних одиниць у системі назв поселень України, показати їхній зв’язок із фізико-географічними й суспільно-історичними умовами території.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає комплексній науковій темі кафедри української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка “Актуальні проблеми лексикології й граматики української мови” (№ 0204V000690), Програмі ономастичних досліджень відділу ономастики й термінології Інституту української мови НАН України, завданням Слов’янської ономастичної комісії, яка працює над підготовкою до видання ономастичних атласів. Тема затверджена фаховою координаційною радою Інституту української мови НАН України (протокол № 20 засідання наукової координаційної ради “Українська мова” від 11 травня 2004 року).

Мета дисертаційної роботи – проаналізувати назви поселень Полтавської області, визначити основні принципи й мотиви номінації та найпродуктивніші словотвірні типи ойконімії цього регіону.

Для досягнення поставленої мети передбачається розв’язання таких завдань:

  • виявити у писемних джерелах, картографічних й архівних матеріалах назви поселень Полтавської області та інвентаризувати їх;

  • з’ясувати лексико-семантичну базу й мотиваційні зв’язки в структурі назв поселень; встановити взаємовідношення між ойконімами та іншими одиницями на основі різних принципів їхньої номінації та семантичної класифікації;

  • дослідити способи й засоби творення зібраних назв населених пунктів; визначити словотвірну структуру й продуктивність моделей досліджуваного регіону;

  • здійснити семантичний, словотвірний та, принагідно, етимологічний аналіз назв поселень обраного регіону;

  • охарактеризувати процеси перейменування поселень Полтавщини;

  • укласти словник ойконімів Полтавської області.

Джерелами фактичного матеріалу стали:

Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі / Відп. ред. О.С. Стрижак . – К.: Наук. думка, 1985. – 253с. (ЕСЛГНПР); Падалка Л.В. Карта Боплана о заселении Полтавской территории во второй четверти XVII века. – Полтава, 1914. – 3 с. 1 карта (Пад КБ); Книга большому чертежу или древняя книга Российского государства, поновленная в разряде и списанная в книгу 1627 г. – СПб. 1838 (КБЧ); Военно-топографическая карта России, составленная в масштабе 3 версты в дюйме 50-60-е гг. XIX в. ЦНБ НАН України, зал картографії (ВТКР); Źródła dziejowe, tt. XX – XXII, Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym, t. IX – XI. Ziemie ruskie. Ukraina (Kijów – Bracław), Dział I – III, opisane przez Aleksandra Jabłonowskiego. – Warszawa, 1894 – 1897 (Źr. dz.); Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. – К., 1947. – 1063 с. (УРСР АТП 1946); Довідник адміністративно-територіального поділу Полтавської області на 1 жовтня 1965 року. Видання друге. – Полтава, 1965. – 146 с. (ДАТП 1965); Історія міст і сіл Української РСР в 26-ти т. Полтавська область // Ред. колегія тома: І.Г. Буланий (голова редколегії) та інші. – К., 1967. – 1079 с. (ІМСУ ПО); Полтавщина. Енциклопедичний довідник / За ред. А.В. Кудрицького. – К.: “Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана. – 1992. – 1022 с. (ПЕД); Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 – 1941 рр.). Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. – Полтава, 2002 – 205 с. (АТП І); Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 – 2002 рр.). Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ – Полтава: “Полтавський літератор”, 2002 – 377 с. (АТП ІІ).

Об’єктом дослідження є ойконімія Полтавської області.

Предметом вивчення є мотиваційні зв’язки, лексико-семантичні особливості та словотвірна будова ойконімів Полтавщини.

Методи дослідження. Було використано описовий метод з його прийомами спостереження, систематизації та інтерпретації мовних фактів і явищ (для аналізу фактичного матеріалу та інтерпретації результатів з позицій стратиграфічного підходу), частково застосовувався порівняльно-історичний метод й етимологічний аналіз (при визначенні твірних основ ойконімів), а також метод кількісного аналізу (для з’ясування статистичного співвідношення й продуктивності певних структурно-семантичних типів та моделей ойконімів), метод формального аналізу (при групуванні назв в одну ойконімну модель).

Наукова новизна роботи полягає передусім у тому, що вперше у вітчизняному мовознавстві проводиться системний аналіз ойконімійної лексики Полтавської області: удосконалено й визначено принципи й мотиви номінації, лексико-семантичну базу й словотвірну структуру назв поселень; набуло подальшого розвитку впровадження результатів дослідження до видання ономастичних атласів.

Теоретичне значення роботи полягає у подальшому вдосконаленні методики дослідження, що відображається у диференціації трьох принципів класифікації ойконімів і встановленні співвідношення між окремими типами й підтипами власних назв поселень. Теоретичні положення, узагальнення й висновки дисертації поглиблять знання про систему ойконімів Полтавщини та їхню семантико-словотвірну структуру.

Практична цінність роботи полягає у можливості використання її положень і результатів у теоретичних курсах української лексикології, у спецкурсах з ономастики, а також представниками інших гуманітарних наук, які цікавляться історією краю. Основним здобутком є укомплектування у вигляді додатків словника ойконімів, який нараховує 2 689 словникових статей, тобто майже всуціль охоплює ойконіми сучасної Полтавської області, розкриває їх історико-етимологічний аналіз. Такий словник може бути використаний при створенні узагальнюючих лексикографічних праць з ономастики.

Особистий внесок здобувача – полягає у з’ясуванні походження та структурно-семантичних особливостей раніше не досліджених ойконімів, системному окресленні джерел, шляхів виникнення основного масиву назв населених пунктів та віднесення їх до певного принципу номінації. Усі результати аналізу складу, походження та функціонування ойконімів Полтавської області отримані нами самостійно й опубліковані в наукових збірниках без співавторства.

Апробація роботи. Дисертація частинами і повністю обговорювалась на засіданнях кафедри української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка та кафедри історії та культури української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Основні положення дисертації обговорено на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу кафедри української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (2003 – 2007). З питань дисертаційного дослідження було виголошено доповідь на IX Всеукраїнській науковій конференції „Ретроспекція і перспективи української ономастики” (Кіровоград, 2001), на ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Слов’яни: історія, мова, культура” (Дніпродзержинськ, 2005).

Публікації. Основний зміст дисертації висвітлено в 7 одноосібних статтях, із яких 5 надруковано у виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох основних розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаної літератури, що нараховує 229 позицій, списку лексикографічних джерел (42 найменування). Повний обсяг роботи 205 сторінок, з яких текстова частина з таблицею „Співвідношення продуктивності способів і типів творення ойконімів” становить 180 сторінок. У додатку подано історико-етимологічний словник ойконімів (загальна кількість сторінок – 257).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, зазначено зв’язок теми дослідження з науковою проблематикою установи, в якій виконано працю, сформульовано мету й завдання дослідження, визначено методи аналізу ойконімів, наукову новизну, теоретичну й практичну цінність отриманих результатів, названо форми апробації, зазначено особистий внесок здобувача та кількість публікацій, які висвітлюють основні положення дисертації.

Перший розділ „Ойконіми як обєкт наукового дослідження” має теоретичний характер. У ньому розглянуто історію вивчення ойконімії, що охоплює територію України й Полтавської області зокрема. Також висвітлюються питання теоретичних засад ойконімної номінації та співвідношення її основних категорій. Крім того, перший розділ містить найважливіші елементи історико-географічної характеристики обраної для дослідження території.

При аналізі груп ономастичної лексики мовознавці приділяють увагу як теоретичному аспектові, так і практичному, а також виконують ойконімічні дослідження ареальним або регіональним способами, які можуть взаємодоповнюватися. Велику роль у зародженні східнослов’янської топоніміки ХІХ – ХХ ст. відіграли наукові розвідки Н.Ф.Сумцова, М.М. Кордуби, Є.М. Поспєлова, А.Ф. Орлова, П.А. Маштакова, та інших. Їхні праці лягли в основу багатьох наступних досліджень у цій галузі. Вивченням української топонімії й ойконімії зокрема займалися багато вчених: К.К. Цілуйко, К.Й. Галас, Л.Л. Гумецька, О.М. Трубачов, Ю.О. Карпенко, Д.Г. Бучко, І.М. Желєзняк, О.С. Стрижак, Є.С. Отін, В.П. Шульгач, О.П. Карпенко, В.В. Лобода, М.Л. Худаш, В.В. Лучик, Л.Т. Масенко, Т.І. Поляруш, Я.П. Редьква, А.П. Корепанова, Є.М. Черняхівська, П.П. Чучка, Л. Белей, Г.Л. Аркушин, В.А. Бушаков, В.О. Горпинич, А.Г. Гудманян, С.М. Медвідь-Пахомова та ін.

Більш поширеним є вивчення онімікону окремих регіонів України. Переваги таких праць полягають в охопленні всіх назв, що функціонували або функціонують на певній території, у створенні цілісної картини розвитку онімної системи, можливості проведення порівняльно-зіставного аналізу різних історико-географічних територій. Топонімія Полтавщини ставала об’єктом уваги таких дослідників, як К.К. Цілуйко й О.С. Стрижак, що створили теоретичну базу для подальшого опрацювання власних назв зазначеного регіону.

Дослідження назв поселень здійснено з окресленням головних теоретичних засад ойконімної номінації. Незаперечним є те, що найважливішою метою ономастичної номінації є індивідуалізація. Оскільки досліджуваний матеріал формувався у відносно специфічних мовних і позамовних умовах, то звідси висновок, що номінація поселень Полтавщини певним чином відрізняється від номінації, наприклад, Закарпаття, Поділля або Полісся. Визначальними при номінації є роль соціальних факторів, а також номінаційних універсалій, продиктованих практичною діяльністю людей. Окрім того, на творення топоніма впливають два основних чинники: історико-географічний (екстралінгвальний) та лінгвальний. Актуальним, отже, завжди є метод системного підходу при аналізі номінації в системі онімної лексики.

Під принципом номінації ми розуміємо такий основний змістовий напрямок, за яким встановлюється зв’язок топоніма з географічним об’єктом.

Правильно зрозуміти первинне значення ойконімів допомагає дослідження конкретних природних, суспільно-політичних, культурних умов та історичних ситуацій, що збігаються з часом їхнього зародження. В основу назви міста чи села покладена цілком конкретна ознака, принципово неповторна у своїй реальності, яка становить суть мотиву номінації. До таких ознак часто належать особливості ландшафту, природні багатства, інші реалії:
  1   2   3

Добавете документ към вашия блог или уеб сайт

Свързани:

Лисенко анна володимирівна iconВолодимирівна

Лисенко анна володимирівна iconУниверситетска многопрофилна болница за активно лечение "света анна"- софия ад изх. № / г. Анкета
Проучване мнението на студентите относно качеството на практическото обучение в умбал" Св. Анна"-София ад

Лисенко анна володимирівна iconУниверситетска многопрофилна болница за активно лечение "света анна"- софия ад изх. № / г. Анкета
Проучване за мнението на завършили студенти за реализацията им след проведеното обучение в ум бал" Св. Анна"-София ад

Лисенко анна володимирівна iconЗ в І т про результати проведення процедур відкритих І двоступеневих торгів
Леськів Юрій Васильович, секретар комісії з конкурсних торгів – Зарівна наталія Володимирівна, тел.(03544) 2-46-49

Лисенко анна володимирівна iconАнна Павловна, чем важна прошедшая сессия Постоянного форума ООН в целом для России и для Бурятии в частности?
Бурятии Анна Найканчина была избрана заместителем председателя Постоянного форума Организации Объединенных Наций (оон) на его 11-й...

Лисенко анна володимирівна iconАхматова Анна Андреевна
Анна Андреевна Ахматова (фамилия при рождении Го́ренко; 11 (23) июня 1889, Одесса, Российская империя — 5 марта 1966, Домодедово,...

Лисенко анна володимирівна iconСодержание Введение Глава Критики о романе Л. Н. Толстого «Анна Каренина»
Крупнейший социальный роман в истории классиче­ской русской и мировой литературы — «Анна Каре­нина» — имеет в самом существенном,...

Лисенко анна володимирівна iconАсоциация на свободното слово "Анна Политковская"
Обществения съвет на Асоциация на свободното слово “Анна Политковская”, носител на Международна награда за защита на човешките права...

Лисенко анна володимирівна iconАсоциация на свободното слово "Анна Политковская"
Обществения съвет на Асоциация на свободното слово “Анна Политковская”, носител на Международна награда за защита на човешките права...

Лисенко анна володимирівна iconАсоциация на свободното слово "Анна Политковская"
Петър Пенчев и от Атанас Чобанов и двамата, членове на Обществения съвет на Асоциация на свободното слово “Анна Политковская”, носител...

Поставете бутон на вашия сайт:
Документация


Базата данни е защитена от авторски права ©bgconv.com 2012
прилага по отношение на администрацията
Документация
Дом